АРІО́ЗО, невідм., с., муз.
Невелика арія, що має наспівно-речитативний характер.
Для розкриття образів героїв опери “Різдвяна ніч” М. Лисенко користується переважно формою вільно побудованого аріозо (з наук. літ.).
1. ім., невідм., с. Невелика лірична арія вільної побудови, яка звичайно поєднується з речитативом: аріозо Вертера, майстерно виконане аріозо. 2. присл. Співуче (про характер виконання музичного або вокального твору).
невідм., с., муз.
1) Невелика арія, що має наспівно-декламаційний характер.
2) Концертна п'єса для співака-соліста в стилі оперної арії.
3) Наспівна інструментальна п'єса.
[ariozo]
с.
anoso муз.