ЧАВУНО́К

ЧАВУНО́К, нка́, ч. Зменш. до чаву́н 2. Така тиша настала в хаті, що чути було, як на вогні в чавунку закипає й дме бульки вода (Скл., Карпати, II, 1954, 62). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 261.