АБА́ТСЬКИЙ, а, е.
1. Прикм. до аба́т, абати́са і аба́тство.
До паломницьких місць Праги належить абатський і приходський костел Успіння Божої Матері (з Інтернету).
2. Власт. абатству, характерний для нього.
Абатське життя.
3. Належний абату, абатисі, абатству.
Дівчину взяла під свою опіку добра мати Ерентруда, бенедиктинська абатиса, в заставу ж за неї поклала перед суддями свій абатський хрест і перстень (Н. Королева).
[abac'kyj]
прикм.
opacki
-а, -е.
Прикм. до абат і абатство.
Аба́тський, -ка, -ке