АРАБСЬКЕ ПИСЬМО

ара́бське письмо

• арабське письмо

- система письма, яку використовують араб., а також перси, афганці та деякі інші мусульм. народи. На тер. СРСР було певний час поширене у деяких народів Серед. Азії, Азербайджану, Дагестану та ін. А. п. виникло на основі арамейського письма. Найдавніші написи — намаррський (328) і дабадський (512). У сучас. алфавіті араб.в 28 літер (в алфавітах ін. народів, що користуються А. п., є й додаткові літери). Літерами на письмі передаються тільки приголосні та довгі голосні звуки, короткі голосні можуть позначатися надрядковими чи підрядковими значками — огласовками. Майже всі араб. літери мають різне накреслення залежно від того, чи пишуть їх ізольовано, на початку, в середині чи в кінці слова. Літери мають і числове значення. Напрям рядка в А. п. — справа наліво.

В. С. Рибалкін.

Консонантне буквене письмо; за основу прийнято набатейське (IV ст. до н.е. — I ст. н.е.), яке походить від арамейського письма; склалося на початку VI ст., розвинулося при перших записах Корану (651); найдавніша пам'ятка з 512 р.