НАПОЛЕГЛИВО

НАПОЛЕ́ГЛИВО.

Присл. до наполе́гливий.

Треба було вчитися, як воювати, і він [Тимко] вчився, наполегливо і сумлінно (Григорій Тютюнник);

– Все одно я з вами йду, – наполегливо заявив Єгор, і всі троє вони вийшли з приміщення (А. Шиян).

Persistently

наполегливо вимагати — to insist (on)