Значение слова "ЧАВУЧИТИ" найдено в 6 источниках

ЧАВУЧИТИ

найдено в "Словнику синонімів української мови"

ДАВИ́ТИ на кого-що, кого, що (з силою налягати на когось-щось; налягати своєю вагою), НАДА́ВЛЮВАТИ на кого-що, ТИ́СНУТИ, НАТИСКА́ТИ (НАТИ́СКУВАТИ), НАДУ́ШУВАТИ, ПРИДА́ВЛЮВАТИ кого, що, ПРИДУ́ШУВАТИ кого, що, ПРИГНІ́ЧУВАТИ (ПРИГНІТА́ТИ рідше) кого, що, ГНІТИ́ТИ кого, що, заст.; ЧАВИ́ТИ, ПРИЧА́ВЛЮВАТИ, ПІДМИНА́ТИ, РОЗЧА́ВЛЮВАТИ, РОЗДА́ВЛЮВАТИ, РОЗТО́ВКУВАТИ, ДУШИ́ТИ, РОЗДУ́ШУВАТИ, ЗГНІ́ЧУВАТИ, ПЛЮ́ЩИТИ, РОЗПЛЮ́ЩУВАТИ, РОЗТРО́ЩУВАТИ підсил., ЧАВУ́ЧИТИ розм. (кого, що — придавлюючи, розплющувати, м'яти, знищувати). — Док.: надави́ти, нати́снути, надуши́ти, придави́ти, придуши́ти, пригніти́ти, причави́ти, підім'я́ти, розчави́ти, роздави́ти, розтовкти́, роздуши́ти, згніти́ти, розплю́щити, розтрощи́ти. Приземкуватий Гаврило.. люто давив короткою ногою дошки (Григорій Тютюнник); Заспівали (дружки) сирітських пісень: як дочка ніби розмовляє з небіжкою-матір'ю, .. а мати одказує, що земля надавила їй груди (І. Нечуй-Левицький); І хотіла б (Настя) устати, та якась ласкава потайна рука силоміць очі закриває, надавлює чимсь (С. Васильченко); За плугом.. орач поступає, Тисне чепіги грудьми (І. Франко); З усіх сил натискають хлопці на весла (О. Копиленко); Біля крижаного завалу з потоків збиралася велика вода, натискувала на крижини, розламувала їх на шматки (С. Чорнобривець); Приставлю рушницю до серця й надушу ногою цингель (М. Коцюбинський); Дідка придавили томами з кресленнями й розрахунками (А. Крижанівський); Мій оборонець упав.., боляче придушивши мені ноги (Ю. Яновський); Тюха пригнітив Сивоока до землі (П. Загребельний); Костури наосліп, невпевнено промацують землю, чавлять крихку паморозь (М. Стельмах); Під сосною, причавивши кущ кропиви, лежать два червоні шолома (В. Яворівський); Розмашним кроком рушив він долиною, підминаючи шпичасті будяки (З. Тулуб); Віл наступив хлопчикові на ногу, ратицею розчавив ступню (І. Цюпа); Терентійроздавлює на щоці комара (М. Стельмах); Голос глухий, надтріснутий, немов його щойно щосили здушили за горло (А. Дімаров); Брата Олексу роздушило дерево в лісі (М. Коцюбинський); Берестовець.. плющив чобітьми синювато-білі мушлі оббитого з стін вапна (Л. Первомайський); Сірі масиви сланцю.. ось-ось розтрощать своєю багатотонною вагою невеличкий будинок (О. Донченко); Він не квапився забирати нахабного чобота з в'юнкої голландської травиці, толочив, м'яв, чавучив і душив її (П. Загребельний).

ТОПТА́ТИ (приминати ногами під час ходьби, бігання; м'яти ногами), РОЗТО́ПТУВАТИ, ЗАТО́ПТУВАТИ, СТО́ПТУВАТИ, ПІДТО́ПТУВАТИ, ПРИТО́ПТУВАТИ, ПРИТО́ВКУВАТИ розм.; ЧАВИ́ТИ, РОЗЧА́ВЛЮВАТИ, ДАВИ́ТИ, ЧАВУ́ЧИТИ розм., ТОЛОЧИ́ТИ, ВИТОЛО́ЧУВАТИ (приминати трав'янисті рослини, пошкоджувати посіви, городину тощо); ВИТО́ПТУВАТИ, ҐРАСУВА́ТИ діал., ТАЛУВА́ТИ діал., ТРАТУВА́ТИ діал. (пошкоджувати посіви, городину, траву тощо). — Док.: потопта́ти, розтопта́ти, затопта́ти, стопта́ти, підтопта́ти, притопта́ти, притовкти́, ви́товкти, розчави́ти, роздави́ти, ви́толочити, потоло́чи́ти, притолочи́ти, ви́топтати. Стою я в весняному гаї... Фіалки, фіалки навкруг.. Боюся ступати, щоб їх не топтати (А. Кримський); — Яку лілію розтоптали, ох!.. Терентій! (О. Довженко); Стоптав би я тебе, руто, Та з жалю не можу (С. Руданський); Гнат Голод ішов похмурий і байдуже чавив широкими підошвами прикраси весни (П. Панч); Він не квапився забирати нахабного чобота з в'юнкої голландської травиці, толочив, м'яв, чавучив і душив її (П. Загребельний); Побіг він навпростець, нічого не минає, Чи нива, чи баштан — не розбирає, Толочить і ламає (Л. Глібов); — Ну не буде ж у тебе хоч на городі нічого! — сичить одужавши баба. Вийшла баба на город, давай витоптувати, давай ірвати (Ганна Барвінок); — Я буду стежки ґрасувати, а ти замітати (Леся Українка); Свині город талують (Словник Б. Грінченка); Тратує озимину худоба, бо земля мокра (Словник Б. Грінченка).


найдено в "Словнику української мови у 20 томах"

ЧАВУ́ЧИТИ, чу, чиш, недок., що, розм.

Те саме, що ча́ви́ти.

Він [фашист] не квапився забирати нахабного чобота з в'юнкої голландської травиці, толочив, м'яв, чавучив і душив її (П. Загребельний).


найдено в "Толковом словаре украинского языка"

-чу, -чиш, недок., перех., розм.

Те саме, що чавити.



найдено в "Словнику синонімів Вусика"

див. давити; нищити; підкорювати


найдено в "Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови "
-чу, -чиш, недок. , перех. , розм. Те саме, що чавити.

найдено в "Орфографічному словнику української мови"
чаву́чити дієслово недоконаного виду чавити розм.
T: 67