ІДЕАЛІЗАЦІЯ

ІДЕАЛІЗАЦІЯ - 1) Уявлення про когось чи щось як про значно краще й досконаліше, ніж воно є насправді; наділення когось або чогось властивостями, що відповідають ідеалу. 2) Спосіб логічного моделювання, завдяки якому створюються теорії (ідеалізовані об'єкти - типу абсолютно чорного тіла, ідеального газу, точки тощо). Вони відображають реальні можливості конструювання моделей емпіричних об'єктів у "чистому" вигляді, звільненому від конкретних властивостей, неістотних з погляду розвитку певної наукової теорії. Результати І. не є довільними. У граничному випадку вони відповідають окремим реальним властивостям об'єктів або допускають їх інтерпретацію, виходячи з даних спостереження М. ежі ефективності І. визначаються практикою. І. відрізняється від абстрагування тим, що спрямована на процеси побудови можливих об'єктів у мисленні.

рос. идеализация (фр. idealistion, від ideal — ідеал) — 1. Уявлення про когось чи щось як про значно краще й досконале, ніж воно є насправді; наділення когось або чогось властивостями, що відповідають ідеалу. 2. Мислене конструювання понять про об'єкти, що не існують і не здійснені, але для яких є прообрази в реальному світі.

ідеаліза́ція (франц. idealisation, від ideal – ідеал) 1. Уявлення про когось чи щось як про значно краще й досконале, ніж воно є насправді; наділення когось або чогось властивостями, що відповідають ідеалу. 2. Мислене конструювання понять про об’єкти, що не існують і не здійснені, але для яких є прообрази в реальному світі.

ідеалізація; ж. (фр., від ідеал) 1. Уявлення про когось чи щось як про значно краще й досконале, ніж воно є насправді; наділення когось або чогось властивостями, що відповідають ідеалу. 2. Мислене конструювання понять про об'єкти, що не існують і не здійснені, але для яких є прообрази в реальному світі.

-ї, ж. 1》 Дія за знач. ідеалізувати.
2》 Мисленне конструювання понять про об'єкти, що не існують і не є здійсненними, але для яких є прообрази в реальному світі.

ідеаліза́ція іменник жіночого роду

идеализация