СТЕПНЯК, город, центр Энбекшильдерского р-на Кокчетавской обл. Казах. CCP. Расположен в 35 км к С.-В. от ж.-д. станции Макинка (на линии Петропавловск - Целиноград). 8,8 тыс. жит. (1975). Добыча золота.
ВІ́ТЕР (більший або менший рух повітря в горизонтальному напрямі), ВІТРОВІ́Й поет., ВІТРИ́ЛО фольк.; ЛЕ́ГІТ (легкий вітерець), ЛЕГКОВІ́Й поет., ЗЕФІ́Р, ПА́ВІТЕР рідше, БРИЗ (береговий морський); СУХОВІ́Й (сухий і гарячий); СТЕПОВИ́К (степовий), СТЕПНЯ́К рідше; ФЕН (сухий і теплий, що дме з гір у долину); БУРЕВІ́Й, БОРВІ́Й поет. (сильний); ПОЗЕ́МКА (ПОЗЕ́МОК) (низовий вітер узимку, що звичайно переносить сніг по землі); СІ́ВЕРКО діал., СІ́ВЕР діал. (холодний). Повзли по небу хмари і шумів вітер (М. Коцюбинський); Хитає віти теплий вітровій (В. Сосюра); Плаче Ярославна В Путивлі рано на валу: — Вітрило — вітре мій єдиний, Легкий, крилатий господине! (Т. Шевченко); Весняний легіт жене по небесній блакиті, як пух, легенькі білі хмаринки (М. Коцюбинський); Чи тобі замало, легковію, колихати в морі кораблі? (Н. Забіла); Як живчик, як жилка тривожна Прокреслиться павітер (М. Бажан); Виснажливі суховії вже пролинули над степами, немилосердно висмоктавши з ріллі рештки весняної вологи (Л. Дмитерко); Зима.. розлютувалася буревіями та метелицями (В. Минко); Зранку схопилась поземка, вздовж вулиці свистів вітер, низько, при землі, женучи білі димки снігу (О. Донченко).
Периодические издания:
• Московские Ведомости;
• Саратовский Дневник
Источники:
• Масанов И.Ф. Словарь псевдонимов русских писателей, ученых и общественных деятелей: В 4 т. — Т. 3. — М., 1958. — С. 139;
• Соколов, 62 (Источник Масанова)
Псевдоним: Степняк
Настоящее имя: Бунаков Николай Федорович
Периодические издания:
• Воронежский Листок, 1868, № 15 17;
• Воронежский Телеграф, 1869, № 78 79;
• Дон, 1869
Источники:
• Масанов И.Ф. Словарь псевдонимов русских писателей, ученых и общественных деятелей: В 4 т. — Т. 3. — М., 1958. — С. 139;
• В кн. автора: «Моя жизнь». СПб. 1909, 84 (Источник Масанова)
Псевдоним: Степняк
Настоящее имя: Гуреев Антон Иванович
Источники:
• Масанов И.Ф. Словарь псевдонимов русских писателей, ученых и общественных деятелей: В 4 т. — Т. 3. — М., 1958. — С. 139;
• Катал. МОДП, 311, 313 (Источник Масанова)
Псевдоним: Степняк
Настоящее имя: Новокшонов Иван Михайлович
Источники:
• Масанов И.Ф. Словарь псевдонимов русских писателей, ученых и общественных деятелей: В 4 т. — Т. 3. — М., 1958. — С. 139;
• Катал. МОДП 1926, доп. III (Источник Масанова)
СТЕПНЯ́К, а́, ч., рідко.
1. Те саме, що степови́к 1, 2.
Заснув Кирило Тугокопилий. Але й уві сні господарчо-земельні справи не кидали крилатого степняка (О. Ковінька).
2. Рослина, яка росте тільки в степовій зоні.
Жостір, а нерідко терен і шипшину можна побачити і в лісі. А от мигдаль, або бобчук, та карагана, яку ще називають дерезою, – це типові степняки (з наук.-попул. літ.).
3. Степовий вітер.
Б'є супрутній степняк навідліг, цілячись промерзлим пилом в обличчя (з газ.).
-а, ч., рідко.
1) Те саме, що степовик 1), 2).
2) Рослина, яка росте тільки в степовій зоні.
3) Степовий вітер.
llanero m
Inhabitant of the steppe