-я, ж.
1) Перекладення музичного твору для виконання його іншим складом інструментів (голосів).
2) Обробка мелодії для виконання на музичному інструменті або для голосу з супроводом.
3) Полегшений виклад музичного твору для виконання на тому самому інструменті.
4) В естрадній музиці – гармонізація та інструментування нової або добре відомої мелодії.
5) У джазі – спосіб закріплення загального задуму ансамблевої і оркестрової інтерпретації і головний носій стильових якостей.
6) Створення композицій, букетів із різних кольорів, рослин як вид мистецтва.
АРАНЖУВА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. аранжува́ти.
– Музику ми запозичили у Спілберга, – зізнався Володимир Галич, – але піддали її аранжуванню (з газ.);
Майбутні бізнес-леді вчаться у школі фітодизайну. Дівчата вже знають техніку аранжування квітів (з газ.).
[aranżuwanńa]
с.
aranżowanie муз.
муз.
arrangement
Аранжува́ння, -ння, -нню