Значение слова "АРЕШТАНТСЬКИЙ" найдено в 10 источниках

АРЕШТАНТСЬКИЙ

найдено в "Словнику синонімів української мови"

В'ЯЗНИ́ЦЯ (приміщення, де тримають в'язнів), ТЮРМА́, ТЮРЯ́ГА розм., зневажл., ТЕМНИ́ЦЯ заст., поет., ОСТРО́Г заст., Я́МА заст., КРИМІНА́Л заст., ПО́РУБ заст., КУ́НА заст., ЗАТВО́Р заст., ХУРДИ́ГА заст., розм., КОЗА́ заст. розм., КАЗЕ́НКА діал., ЦЮ́ПА діал., ФУРДИ́ГА діал. рідше; ЦЕНТРА́Л заст., ЦЕНТРА́ЛКА заст. розм. (в дорев. Росії — центральна каторжна тюрма перев. для політичних в'язнів); АРЕШТА́НТСЬКА, АРЕ́ШТ заст., БУЦЕГА́РНЯ заст. розм., КАТАЛА́ЖКА заст. розм., ТЕ́МНА заст., ХОЛО́ДНА заст., ЧО́РНА заст. (приміщення для тимчасового утримання арештованих, в'язнів). — Пане полковнику, ми вже в Варшаві. Пан Остап сидить у міській в'язниці (О. Довженко); Джерю випустили з тюрми на волю (І. Нечуй-Левицький); Беруть коваля, кують та ведуть до темниці (Н. Кобринська); (Іван:) Гаврила Куксенка в острог посадовили за те, що вкрав курку у шинкаря (М. Кропивницький); — Сидів я тоді в отсій ямі в слідстві (І. Франко); Він був головний злодій та й забив одного чоловіка в селі. Сидів уже кільканадцять літ у криміналі (Лесь Мартович); — До порубу приставити з мері або чуді, щоб ніхто не збагнув мови в'язневої (П. Загребельний); У нас, скоро чоловіка спантеличить мирська суєта, то в куну або до кози не саджають, а зараз — іди собі к нечистій матері! (П. Куліш); — Місяць у казенці та на цегляних ребрах спати, — тут, діду, чоловік вовком завиє (І. Франко); За віщо посадовлено до цюпи цього старого поляка, я так і не довідався (О. Досвітній); — Я з фурдиги. — Мокра і розпатлана, страшніша за всі привиди, стояла (Ольга) в хаті і просилася (Я. Качура); Розповідав.. про безсонні ночі в Миколаївському каторжному централі (О. Гончар); Петруся продержали три тижні в поліційнім арешті (І. Франко); Економ її вигнав і настрахав, що посадить у буцегарню (В. Кучер); Вони наскочили на беззбройного незаможника, який стояв на варті біля каталажки, і випустили Собченка (І. Ле); Старий гріх знову прокинувся, завів його.. в темну, а з темної на вулицю (Панас Мирний); — Соцький! — гукнув суддя. — Одведи бабу в холодну! (Л. Яновська); Узяли Чіпку п'яного, силоміць посадили в чорну (Панас Мирний).


найдено в "Словнику української мови у 20 томах"

АРЕШТА́НТСЬКИЙ, а, е.

Прикм. до арешта́нт.

Він щовечора розповідав нам свої прекрасні казки .. і багато закрашував наше сумне арештантське життя (С. Васильченко);

// Належний арештантові.

Шапок не було майже ні в кого .. На тілі діряві, затерті, брудні рештки пальт та арештантських бушлатів (В. Винниченко);

// Признач. для арештантів.

На запасній колії стоїть невеличкий поїзд, арештантський вагон з заґратованими вікнами, два тепляки і класний (О. Донченко);

// у знач. ім. арешта́нтська, кої, ж. Приміщення для тимчасового утримання арештованих.

А потім розмістили їх: в арештантську всіх, – лише Давида взяв рудий за руку й повів до флігеля (А. Головко).


найдено в "Толковом словаре украинского языка"

-а, -е.

Прикм. до арештант. || Належний арештантові. Арештантська роба. || Признач. для арештантів. || у знач. ім. арештантська, -кої, ж. Приміщення для тимчасового утримання арештованих.



найдено в "Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови "
-а, -е.Прикм. до арештант.
|| Належний арештантові. Арештантська роба.
|| Признач. для арештантів.
|| у знач. ім. арештантська, -кої, ж. Приміщення для тимчасового утримання арештованих.

найдено в "Українсько-польському словнику"

[aresztanc'kyj]

прикм.

aresztantcki


найдено в "Лексиконі львівському"
арешта́нтський:◊ закоштувати арештантської саламахи вул. зазнати клопоту, нещастя (Франко) (ст)
найдено в "Большом украинско-русском словаре"


ад'єктиварестантский


найдено в "Правописному словнику Голоскевича"

Арешта́нтський, -ка, -ке


найдено в "Орфографічному словнику української мови"
арешта́нтський прикметник
найдено в "Українсько-російському словнику"
арестантский
T: 57