АЛЬКИ́Р, а, ч., діал.
Альков.
Милян жив по-панськи. В нього були дві світлиці, й алькир, і кухня (О. Маковей);
Хазяїн попросив його в алькир, добув із-за образа вчетверо зложений лист паперу і сказав: – Читайте, що наш гетьман пише (Б. Лепкий).
Альки́р, алкир:
— бічна невеличка кімната; звичайно служила опочивальнею і кімнатою для дітей [44-2]
— комірка [46-1;46-2,XIX] В Оріхівці коршма дерев'яна, в Чернишівпі теж, в Іванівці дерев'яна заїзна, в Турівпі теж; в Терноруді «австерія» мурована, почасти з каменя, почасти з цегли, дах гонтами побитий, два комини муровані на дах виведені, в австерії до шинкування кімната і алькир, [XIX]
— бічна кімната, відгороджена частина світлиці [III]
Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка.- Чудинов А.Н.,1910.
-а, ч., діал.
Альков.
Альки́р = ваньки́р, -ра