АРАНЖУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., що.
1. муз. Пристосовувати музичний твір, написаний для певного складу інструментів (голосів), до виконання іншим складом інструментів (голосів).
[Лисенко:] Творець пісні – народ. А ми, композитори... [Чайковський:] Лише аранжуємо те, що створено народом, як сказав великий Глинка? (Ю. Мокрієв);
// Здійснювати полегшений виклад музичного твору для виконання на тому самому інструменті.
2. Створювати художні композиції з квітів.
Професор з Японії продемонстрував різні стилі ікебани – від найдавнішого, головним принципом якого є простота і природність, до сучасного вільного стилю, в якому дозволено аранжувати квіти так, як заманеться (із журн.).
-ую, -уєш, недок. і док., перех.
1) Пристосовувати музичний твір, написаний для певного складу інструментів (голосів), до виконання іншим складом інструментів (голосів).
2) Перетворювати, видозмінювати з якою-небудь метою.
[aranżuwaty]
дієсл.
aranżować
(муз.) укладати, укласти, уложити, повкладати, див. організовувати
Аранжува́ти, -жу́ю, -жу́єш
To arrange