ІБН

(араб. – син) частка, що ставиться в прізвищах для позначення батьківського або родового імені в народів, які перебувають під впливом арабської мови й культури.

(араб., син) частка, що ставиться в прізвищах для позначення батьківського або родового імені в народів, які перебувають під впливом арабської мови й культури.

незм. Частка, що ставиться в прізвищах для позначення батьківського або родового імені у народів, які перебувають під впливом арабської мови та культури.

Ібн (в особових найменуваннях): Ібн Арак, Ібн Русте, Ібн Сіна та ін.

Ібн (місто)