АБІСА́ЛЬНИЙ, а, е, спец.
Стос. до абісалі.
У морських басейнах виділяють абісальну зону, або ділянку глибокого моря, що лежить у межах глибини понад 2000–6000 метрів (з наук. літ.);
Абісальні рівнини займають близько 30 % дна Атлантичного та 75 % Тихого океану і покриті відкладеннями біогенного мулу, утвореного рештками мікроскопічного планктону і небіогенними осадовими породами (з наук.-попул. літ.);
В абісальній зоні тваринний світ дуже бідний порівняно з іншими зонами (із журн.).
-а, -е, спец.
Який належить до найглибших частин моря або земної кори; глибинний.
[abisal'nyj]
прикм.
abisalny
Глибоководний