Большой словарь иностранных слов.- Издательство «ИДДК»,2007.
Толковый словарь иностранных слов Л. П. Крысина.- М: Русский язык,1998.
АНТИПО́Д, а, ч.
1. тільки мн. Жителі двох діаметрально протилежних пунктів земної кулі.
У “Християнській топографії” (VI ст.) Козьми, візантійського ченця з Єгипту, земна площина оточена океаном і стоїть на якійсь твердій основі, так що теорія антиподів, людей, які живуть на протилежному боці земної кулі, – безпідставна: навіть і вниз головою їм однаково немає на чому стояти (з наук.-попул. літ.).
2. Людина, яка своїми поглядами, рисами характеру або соціальним становищем цілком протилежна іншій людині.
Антиподом Чіпки в романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” є дрібний власник Грицько, що пнеться у великі господарі (з навч. літ.);
// перен. Взагалі що-небудь, протилежне іншому своїм характером, особливостями.
Реалізм і романтизм не тільки змінювали один одного в часі як антиподи, а й мирно співіснували протягом майже всього XIX ст. не лише в літературі в цілому, а навіть у творчості одних і тих же письменників (з наук. літ.).
Лит.: Гуревич З. О жанрах сов. цирка. М., 1977.
-а, ч.
1) тільки мн. Жителі двох діаметрально протилежних пунктів земної кулі.
2) перен. Про людину, яка своїми поглядами, рисами характеру або соціальним становищем цілком протилежна іншій людині. || Взагалі про що-небудь, своїм характером, особливостями протилежне іншому.
оптические антиподы являются зеркальным изображением друг друга — optical antipodes are the mirror images of each other
Rzeczownik
антипод m
antypoda m