ҐЕЛҐОТУ́ХА, и, ж., перен., розм.
Жінка, яка розмовляє голосно, говорить нерозбірливо, незрозуміло.
Ґелґотухою сусідку прозвали за неупинні розповіді про все на світі (з газ.).
-и.
Жін. до ґелґотун.