Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка.- Чудинов А.Н.,1910.
Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка.- Павленков Ф.,1907.
Полный словарь иностранных слов, вошедших в употребление в русском языке.- Попов М.,1907.
Объяснение 25000 иностранных слов, вошедших в употребление в русский язык, с означением их корней.- Михельсон А.Д.,1865.
Новый словарь иностранных слов.- by EdwART, ,2009.
Большой словарь иностранных слов.- Издательство «ИДДК»,2007.
Толковый словарь иностранных слов Л. П. Крысина.- М: Русский язык,1998.
МОНА́РХ (самовладний голова держави), ВІНЦЕНО́СЕЦЬ заст., ПОРФІРОНО́СЕЦЬ заст., КЕ́САР заст., ЦЕ́ЗАР заст.; ЦІ́САР (ЦЕ́САР) заст. (перев. в Австро-Угорщині); ДЕРЖА́ВЕЦЬ заст. (володар, що має права такого голови держави); САМОДЕ́РЖЕЦЬ, АВТОКРА́Т книжн., САМОДЕРЖА́ВЕЦЬ заст., САМОВЛА́ДЕЦЬ заст., САМОВЛА́ДНИК заст., САМОВЛА́ДЦЯ заст. (з необмеженою владою); ЦАР, ЦА́РИК зневажл. (перев. у Росії, Болгарії); КОРО́ЛЬ (у деяких зарубіжних країнах); ПОМА́ЗАНЕЦЬ заст., ПОМА́ЗАНИК заст. (над яким здійснено обряд помазання на престол). Барклай мовчки пішов виконувати накази монарха, хоч він і знав, що ці накази безглузді і лише заважають роботі штабу (П. Кочура); (Василько:) Було так, щоб державний вінценосець Своєму слову зрадив, віру вбив? (Є. Кротевич); Ти (слава) хоча й пишалась І з п'яними кесарями По шинках хилялась, А надто з тим Миколою.., Та мені про те байдуже (Т. Шевченко); Царизм, а після царизму австрійський цісар, після Австрії польська шляхта -. ось хто обдирав боки у нещасної Галичини (П. Тичина); Поети над усе ставлять незалежність. Сперечаючись з державцями, вони потрапляють у немилість (П. Колесник); Але помреж, коли тримав вже в руках свої атрибути верховної влади на кону, був невмолимий, як самодержець (Ю. Смолич); Наш мудрий цар, Самодержавець-господар, Сердешний одурів (Т. Шевченко); Чи стерпить він, бездомний мандрівник, Тупих сатрапів самохіття І самовладців знавіснілий крик (М. Бажан); Ярослав став самовладцем всієї землі Руської (П. Загребельний); Не зовіте преподобним Лютого Нерона. Не славтеся царевою Святою війною. Бо ви й самі не знаєте, Що царики коять (Т. Шевченко); Окрім того, що набрав він На війні всього без ліку, Ще король йому в подяку Нагороду дав велику (Леся Українка); — А за помазаника Божого ви не бачили злиднів? (М. Стельмах).
АВТОКРА́Т, а, ч., книжн.
1. Особа з необмеженою верховною владою; самодержець.
Слова "цар" і "король" є синекдохою від власних імен особливо відомих автократів давнини і середньовіччя Юлія Цезаря і Карла Великого (з наук. літ.);
Перед своїм вторгненням до Греції східний автократ наслухався порад, як позбавити еллінів продовольчої бази, і тверезо переслідував цю стратегічну мету (з наук.-попул. літ.);
Більша частина державних ресурсів стала особистою власністю правителя-автократа і його найближчого оточення (з наук.-попул. літ.).
2. Людина автократичних поглядів, способу життя, поведінки.
Можна виділити три основних типи керівника – автократ, демократ і ліберал (з наук.-попул. літ.).
Rzeczownik
автократ m
autokrata m
Володар, владар, (вона) володарка, владарка, див. самодержець, диктатор, суверен, омніпотент, самовладець
-а, ч.
Особа з необмеженою верховною владою; самодержець.
Автокра́т:
— необмежений, повновладний правитель [40]
jabari (-), mtawala wa pekee (wa-)
Автокра́т, -та; -кра́ти, -тів
• autokrat
Autocrat