Значение слова "АДРЕСУВАТИ" найдено в 19 источниках

АДРЕСУВАТИ

найдено в "Словнику синонімів української мови"

ВІДПРАВЛЯ́ТИ (пересилати що-небудь адресатові, замовникові тощо поштою, телеграфом, транспортом, передавати через когось і т. ін.), ВИСИЛА́ТИ, ВІДСИЛА́ТИ, СЛА́ТИ, ПОСИЛА́ТИ, НАДСИЛА́ТИ, ПРИСИЛА́ТИ, АДРЕСУВА́ТИ рідше, ПОДАВА́ТИ рідко, НАДАВА́ТИ діал. — Док.: відпра́вити, ви́слати, відісла́ти, посла́ти, надісла́ти, присла́ти, пода́ти, нада́ти. Багато таких суден тепер списують, ріжуть, вантажать на платформи й відправляють на металургійні заводи (О. Гончар); Разом із цим листом висилаю.. оповідання "Під мінаретами" (М. Коцюбинський); Юля відіслала документи в медичний інститут (Григорій Тютюнник); Він сотню рублів у рік получа.. Додому ж ніколи нічогісінько не шле (Панас Мирний); Шевченко посилав свої твори за кордон Міцкевичу (М. Рильський); Незабаром.. Мотря надіслала мені в школу листа (С. Васильченко); Вона частенько присилала мені записки, просячи одвідати її (Леся Українка); Друзям на ближні і дальні кордони я адресую листи (П. Дорошенко); Переді мною стояв солдат.. — подавав телеграму (С. Хоткевич); Вранці він.. пішов сам на станцію надавати листа (П. Козланюк).

найдено в "Літературному слововживанні"

АДРЕСУВАТИ – АДРЕСУВАТИСЯ

Адресувати, -ую, -уєш, недок. і док. 1. (кому, до кого, на що). Посилати (лист, телеграму тощо). Друзям на ближні і дальні кордони Я адресую листи (П.Дорошко); Як писав жінці останнього разу, то наказував, щоб адресувала на завод (І.Муратов). 2. (до кого, кому) перен. Спрямовувати, направляти кудись або комусь. Вірш адресую до тебе (Ю.Яновський).

Адресуватися, недок. і док. розм. 1. (до кого). Звертатися до когось, чогось. Васька, до якого адресувався бригадир, щось вигукнув (П.Панч). 2. (кому) перен. Призначатися для когось, чогось. Всі слова його адресувалися головному інженерові (Ю.Шовкопляс).

найдено в "Словнику української мови у 20 томах"

АДРЕСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., що.

1. Надсилати (лист, телеграму і т. ін.) за певною адресою.

Друзям на ближні і дальні кордони я адресую листи (П. Дорошко);

// Писати адресу.

Він .. завжди присилає мені все, адресуючи власною рукою (М. Коцюбинський).

2. перен. Звертати, спрямовувати до когось чи кудись (мову, погляд та ін.).

Вона .. чула всі слова, які він адресував Олі, співчувала йому в хвилини розчарувань (П. Загребельний).

найдено в "Толковом словаре украинского языка"

-ую, -уєш, недок. і док., перех.

1) Посилати (лист, телеграму і т. ін.) на певну адресу.

2) перен. Звертати, направляти до кого-небудь (мову, погляд та ін.).

найдено в "Українсько-польському словнику"

[adresuwaty]

дієсл.

adresować

адресувати лист — adresować list

найдено в "Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови "

-ую, -уєш, недок. і док. , перех. 1》 Посилати (лист, телеграму і т. ін.) на певну адресу.
2》 перен. Звертати, направляти до кого-небудь (мову, погляд та ін.).

найдено в "Українсько-китайському словнику"

【未】 【完】 寄给, 寄往

найдено в "Правописному словнику Голоскевича"

Адресува́ти, -су́ю, -су́єш; -су́й, -су́йте

найдено в "Орфографічному словнику української мови"

адресува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду

найдено в "Українсько-англійському словнику"

To address, to direct

найдено в "Сучасному українсько-англійському юридичному словнику ( І. Борисенка, В. В. Саєнка, Н. М. Конончука, Т. І. Конончук)"

дієсл to address (to); direct (to)

найдено в "Українсько-датському словнику"

Adressere