Значение слова "АННЕНСЬКИЙ ІНОКЕНТІЙ ФЕДОРОВИЧ" найдено в 1 источнике

АННЕНСЬКИЙ ІНОКЕНТІЙ ФЕДОРОВИЧ

найдено в "Українській літературній енциклопедії"

А́ННЕНСЬКИЙ Інокентій Федорович

АННЕНСЬКИЙ Інокентій Федорович

[20.VIII (1.ІХ) 1856, Омськ — 30.XI (13.XII) 1909, Петербург]

- рос. поет, драматург, перекладач. Закінчив 1879 Петерб. ун-т. Був директором Колегії Павла Галагана в Києві (1891 — 93). Єдина прижиттєва поетична збірка — "Тихі пісні" (1904). Осн. доробок зібрано в книжках "Кипарисова скринька" (1910) і "Посмертні вірші" (1923). Поезія А. виражала розлад між духовними прагненнями людини і тогочасною дійсністю. На сюжети творів Евріпіда написав трагедії у віршах "Меланіппа-філософ" (1901), "Цар Іксіон" (1902), "Лаодамія" (1906), "Фаміра-кіфаред" (1913). А. належить переклад усіх трагедій Евріпіда і окремих творів Горація. Перекладав також з нім. (Гете, Гейне), англ. (Лонгфелло), франц. (Верлен, Рембо) та ін. мов. Виступав як літ. критик та історик рос. л-ри ("Книга відлунь", тт. 1 — 2, 1906 — 09). За розвідку "Південноруська мова" (1879), написану за матеріалами зб. Я. Головацького, удостоєний університетської золотої медалі. В рецензії на дослідження Е. Барсова "„Слово о полку Ігоревім" як художня пам'ятка Київської дружинної Русі" (1887) схвально відгукнувся про поетич. переклад "Слова" М. Максимовичем, дав високу оцінку праці про "Слово" О. Потебні, позитивно оцінив розвідку О. Огоновського про "Слово". У ст. "Про сучасний ліризм" (журн. "Аполлон", 1909, кн. 1 — 3) з захопленням писав про поему Т. Шевченка "Марія". Укр. тематика відбилася в його поезії ("Київські печери" тощо). Окремі твори А. укр. мовою переклали М. Рильський, Д. Павличко та ін.

Тв.: Стихотворения и трагедии. Л., 1959; Книга отражений. М., 1979; Стихотворения и переводы. М., 1981; Избранное. М., 1987.

Літ.: Федоров А. И. Анненский. Личность и творчество. Л., 1984.

І. Д. Бажинов.


T: 60