ЖАБИ́НИЙ

ЖАБИ́НИЙ, а, е, рідко. Прикм. до жа́ба1. У ставку зійшлось Жабине плем’я на гучні розмови (Рильський, Поеми, 1957, 60). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 500.