ЩЕБРУ́ШКА

ЩЕБРУ́ШКА. и, ж., бот. Те саме, що чабе́р. Як приправу до страв використовували [в стародавні часи] місцеві пряносмакові рослини — кріп, щебрушку, кмин, аніс, м’яту, а також привізні з інших країн — перець і корицю (Укр. страви, 1957, 5). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 577.