ПРИСЛУ́ЖНИК (той, хто виконує чиюсь волю, прислужується комусь, виконує перев. дрібні, часто ганебні доручення), СЛУГА́, ПОПЛІ́ЧНИК розм., ПОПИ́ХАЧ розм., ПОБІ́ГАЧ розм., ПОСІПА́КА розм., ПІДПОМАГА́Ч розм., ПОШТУРХО́ВИСЬКО розм., ЛАКЕ́Й зневажл., ЛЬОКАЙ зневажл., ЛАКУ́ЗА зневажл., ЛАКИ́ЗА зневажл., ХОЛО́П зневажл., ХОЛУ́Й зневажл., РАБ зневажл., ПЕС перев. із сл. вірний, сторожовий і т. ін., зневажл., ПРИСПІ́ШНИК зневажл. рідше, ПОШТУ́РКАЧ діал. — Тут дехто з ваших односельчан радив вам віддатися на ласку царських прислужників. Погана це порада! (А. Головко); Цензор підморгнув одному з своїх поплічників і тихо підступив до замріяного дивака, який все ще дивився в вікно (П. Колесник); Гарні харчі, добра платня робили своє діло: люди звикли до становища попихачів і потроху навчилися догоджати примхам вередливої господарки (Л. Яновська); Розпухла рука боліла майже три тижні, і цей час він був тільки за побігача (О. Досвітній); Він нидіє в коморі, поки прибіжать воєводські посіпаки і викурять його звідси (П. Загребельний); (Мати (до Лукаша):) Та невже ж ти не скажеш їй стулити губу? Що ж то, чи я їй поштурховисько якесь? (Леся Українка); — Власті тобі захотілось! Де ж пак, староста! А яка з тебе власть! Лакей нещасний! (І. Цюпа); То був кріпак. Але душею не льокай (В. Еллан); — Тату, а як справжнє прізвище Кажана? — Навіщо він тобі здався, той Кажан? Уламок імперії і панський лакуза (О. Донченко); Раби і підніжки всякої влади палять фіміам навіть земським начальникам (М. Коцюбинський); За харчі вони стали вірними панськими псами (М. Стельмах); Без Вересая не можна було нам обійтись тоді, коли й самі слова "трудящий", "селянин", "простолюдин", "мужик" викликали роздратування у панів, у приспішників трону (П. Тичина); Походив, походив хлопець жебраним та й напросився до іншого ґазди за поштуркача (П. Козланюк).
ПІДЛАБУ́ЗНИК (той, хто догоджає комусь із корисливою метою), ПІДЛАБУ́ЗА розм., ДОГІ́ДНИК розм., ПРИ́ХВОСТЕНЬ зневажл., ЛАКЕ́Й зневажл., ХОЛО́П зневажл., НИЗЬКОПОКЛО́ННИК зневажл., ПЛАЗУ́Н зневажл., ПІДЧИ́ХВІСТ розм., ПІДЛИ́ЗА зневажл., ПІДЛИ́ЗНИК зневажл., ПІ́ДЛИЗЕНЬ зневажл., ЛИЗОБЛЮ́Д зневажл., БЛЮДОЛИ́З зневажл., МИСКОЛИ́З зневажл., ЛИЗУ́Н зневажл., ПОЛИ́ЗАЧ зневажл., ПІДЛИПА́ЙЛО (ПІДЛИПА́ЛО) зневажл., ПІДШИВА́ЙЛО зневажл., ЛАКИ́ЗА зневажл., ЛАКУ́ЗА зневажл., ЛЬОКА́Й заст. зневажл., ПІДХЛІ́БНИК зневажл.; ПІДЛЕ́СНИК, ОБЛЕ́СНИК, ЛЕСТУ́Н заст. (той, хто діє лестощами, вихваляє когось тощо). Старшинські підлабузники пильно прислухалися по шинках до козацьких розмов (З. Тулуб); Ніхто не помітив, коли і куди утік панський прихвостень (В. Поліщук); Німії, подлії раби, Підніжки царськії, лакеї Капрала п'яного! Не вам.. За правду пресвятую стать І за свободу (Т. Шевченко); Не може він думати спокійно про тих, що зараз хазяйнують отам, в його рідному порту. Віслюки! Холопи капіталу (О. Гончар); Коли їх слуги, плазуни зрадливі, Підіймуть руки на всесвітню правду,.. — горе їм! (М. Рильський); — Ви, собаки, вилижіть полумисок після свого пана... ви підчихвости гетьмана Миколи Потоцького, князя Вишневецького... (І. Нечуй-Левицький); — Прилащиться підлиза хоч до кого: Солодкії слова Приманюють великого й малого (Л. Глібов); А то ще Кутернога, Підлизник панський, пес отой... (М. Рильський); — Війт говорить! — Що він має говорити? Панський підлизень! (І. Франко); Царів та імператорів часто називають так чи інакше, скажімо: Великий, Хоробрий, Справедливий, але такі назвиська походять від лизоблюдів (П. Загребельний); Висміював (Шевченко) порядки, придворних блюдолизів, пузату, вигодовану старшину (О. Іваненко); Рота як слід він не вспіє роззявити, — Зараз готове усе: А мисколизи не знають, як славити, Те вихваляють і се (П. Грабовський); Волосні лизуни спішно почали наповняти людьми холодну кутузку (О. Ковінька); Якщо пана гетьмана долав з остуди нежить і Однокрил ставав на час гугнявим, починали балакати в ніс і полизачі (О. Ільченко); — Кидай роботу: як страйкувати, то всім! — Страхопуди! Підлипайли! Перекинчики! (Ю. Смолич); (Яремчук:) Тепер .. усім його підлипалам — повна поразка (І. Муратов); Навчишся отак проскакувати поміж дощ тут, потім на роботі, потім у поезії. Лакиза тоді з тебе вийде, а не поет (Р. Іваничук); Коли мені підхлібник тисне руку, Тікаю геть від нього сам не свій (Д. Павличко); Пастух у полі — владар.. У ногах у нього вівці, Мов підлесники двірські (переклад Лесі Українки); Послухай, щирий друже мій! Ні, не облесник, не хвалій Тобі рядки ці пише! (переклад В. Мисика); Поки в коморі єсть і в скрині, лестун потреться в сій хатині (Словник Б. Грінченка).
СЛУГА́ (у феодальному та буржуазному суспільстві — людина для особистих послуг у домі магната, поміщика, буржуа і т. ін.), ЛАКЕ́Й, КАМЕРДИ́НЕР, ПРИСЛУ́ЖНИК, СЛУ́ЖКА заст., СЛУЖНИ́К заст., СЛУЖИ́ТЕЛЬ заст., ПОСЛУ́ГА заст., ПАХО́ЛОК заст., ПОПИ́ХАЧ заст., зневажл., ПОСЛУГА́Ч діал.; ДЖУ́РА іст. (зброєносець козацької старшини в 16- 18 ст.), ЦЮ́РА діал., ЧУ́РА діал.; КОЗАЧО́К (хлопчик-лакей у поміщицькому домі часів кріпосництва в Україні); ХЛО́ПЕЦЬ заст. (слуга-підліток); ЧЕЛЯ́ДНИК іст., ЧЕЛЯДИ́Н іст., ЧЕЛЯДИ́НЕЦЬ іст. (належний до челяді феодала), ГАЙДУ́К іст. (виїзний лакей); ДВОРО́ВИЙ, ДВОРА́К розм., ДВОРЯ́К рідше, О́БШАР збірн., зах. (селянин, який працював у панському дворі). В палаці забігали, завештались слуги, укладаючи на вози усяке князівське добро (І. Нечуй-Левицький); Воєвода з похмурою неквапливістю прикидав, як слід зодягти свого нового прислужника (П. Загребельний); Андрій.. зопалу й прогнав служника (Я. Баш); На свого служителя добре кликав-покликав: Служителю мій вірний! Велю тобі значки од моїх рук забрати (дума); (Конон:) Я наче.. пахолок у моєї жінки, що мушу робити тільки так, як моїй жінці забагнеться (М. Кропивницький); — Та, Боже мій, краще не жити, ніж доживати вік такою безсловесною рабинею, таким нещасним попихачем, безнадійним послугачем, як ота безталанниця! (Леся Українка); (Оля:) Тимчасом він уже трохи підріс, його, як кріпака, пан забрав до себе за козачка (С. Васильченко); Княжеські челядинці.. вештались по містечках, селах і хуторах і що хотіли, те й робили (О. Стороженко); Трохи віддалік за графом мовчки їхали конюх Петрович і рожевощокий гайдук (О. Донченко).
Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка.- Чудинов А.Н.,1910.
Объяснение 25000 иностранных слов, вошедших в употребление в русский язык, с означением их корней.- Михельсон А.Д.,1865.
Новый словарь иностранных слов.- by EdwART, ,2009.
Большой словарь иностранных слов.- Издательство «ИДДК»,2007.
Толковый словарь иностранных слов Л. П. Крысина.- М: Русский язык,1998.