ХАБА́З, ХАБУ́З, у, ч., діал.
Зарості бур'яну, дрібного чагарника; хащі.
Як сад, зарослий хабазами, Дичіє й нидіє поволі, Так гордий чоловік не виб'ється ніколи Із життєвих марниць неволі (І. Франко);
Довго ходили Довбущуки помежи корчами кропиви і хабузу, довго оглядали сумні останки (І. Франко).
Хаба́з, хабу́з:
Хаба́з, хабу́р:
— бур'ян, бадилля, хлющ [3]
— бур'ян [XI]
— високий бур'ян [2]
— великий бур'ян [XIII]
хабуз, -у, ч., діал.
Зарості бур'яну, дрібного чагарнику і т. ін.