АНІЩО́, анічо́го (з прийм. ані з чо́го), займ. запереч.
Варіант займенника ніщо, вживаний для підсилення; зовсім, абсолютно ніщо.
Не чула того вечора Маруся-наймичка, як хазяйка сварилася на неї за гаяння.., і не доходило їй аніщо гіркеє до серденька (Марко Вовчок).
НІЩО́ у знач. ім. (про того або те, хто або що не має ніякого значення, ціни, ваги), АНІЩО́ підсил., ПО́РОХ підсил., ПРАХ підсил. заст., ПШИК зневажл. Марка зігнали із ферми, і вже Павлюк тепер ніщо... (К. Гордієнко); Одно скажу: багатство — тлінь та порох (А. Кримський); Живи, народу вільне слово, Над прахом царських корогов (М. Рильський); Сідав (Іван) писати — горів, серце його радісно стискалося. А тут з великого замаху вийшов пшик (П. Колесник). — Пор. нікче́ма.
анічого (з прийм. ані з чого), займ. запереч.
Варіант займенника ніщо, вживаний для підсилення; зовсім, абсолютно ніщо.
аніщо́
[ан'ішчо]
ан'ічого (ан'і до чого), ан'ічому, ан'ічим (ан'і з[ж]чим), ан'і на чому (ан'і на ч'ім)