АПОЛОГІЗО́ВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до апологізува́ти.
Хоч Іван Вишенський і бачив, що тодішнє чернецтво далеке від ідеалу, апологізований ним чернець – це взірець, який він вимріяв, розмірковуючи про життя (з навч. літ.).