Є́ВНУХ

Є́ВНУХ, а, ч. Кастрований слуга-наглядач за жінками гарему. Євнух ходить з ключами. Жінки Юсуфа зачіпають, смикають євнуха (Н.-Лев., її, 1956, 446); Безбороді євнухи почали одягати імператорів… (Скл., Святослав, 1959, 147). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 494.