АВТОТРОПІЗМ
найдено в "Словнику української мови у 20 томах"
АВТОТРОПІ́ЗМ, у, ч., бот.
Здатність рослин розпрямлятися після припинення дії факторів, що викликали їхнє згинання.
Автотропізм проявляється, наприклад, у злаків, що полягли після дощу (з навч. літ.).
найдено в "Толковом словаре украинского языка"
-у, ч.
Здатність рослин випростувати зігнуті стебла чи стовбури.
найдено в "Словнику іншомовних слів Мельничука"
автотропі́зм (від авто... і тропізми) здатність рослин розпрямляти вигини, коли припиняється вплив факторів, що їх спричинили; напр. А. злаків, що полягли після дощу.
найдено в "Словнику іншомовних слів"
автотропізм; ч. (авто... і тропізми) здатність рослин розпрямляти вигини, коли припиняється вплив факторів, що їх спричинили; напр. А. злаків, що полягли після дощу.
-у, ч. Здатність рослин випростувати зігнуті стебла чи стовбури.
найдено в "Орфографічному словнику української мови"
автотропі́зм іменник чоловічого роду